6 листопада — Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів

Опубліковано: 2026-11-06

Організація Об’єднаних Націй, яка в 2001 році оголосила 6 листопада Міжнародним днем запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів, надає великого значення тому, щоб заходи, спрямовані на захист довкілля, були складовою стратегій запобігання воєнним конфліктам, підтримання та розбудови миру.

Через бойові дії, масштабні пожежі та замінування територій на сході України (Луганська, Донецька та Харківська області) сотні тисяч гектарів лісу були пошкоджені або знищені. Дані супутникового моніторингу свідчать про те, що найбільших втрат зазнали хвойні ліси вздовж лінії фронту, зокрема в басейні річки Сіверський Донець. Унікальний техногенно-природний ландшафт прикордонного регіону фактично унеможливлює швидкі механізовані прориви, зводячи бої до виснажливої боротьби за окремі висоти, терикони та опорні пункти.

Від початку російського вторгнення в 2014 році Донецький кряж є одним із ключових районів тривалих бойових дій. Маючи середню висоту 200–300 м і максимальну точку Могила Мечетна (367 м), він поєднує риси степової височини та гірського ландшафту. В минулому кряж був місцем розташування найбільших лісових масивів регіону; його система ярів і балок, а також річкові долини й досі слугують прихистком для первинної лісової біоти. Основними деревними видами, що формують ліси цього краю, є дуб звичайний і сосна звичайна — разом вони становлять понад 50 % від загальної площі лісів. Значна частина лісового фонду регіону має виражене протиерозійне, ґрунтозахисне та водорегулювальне значення для всієї території посушливого степового Донбасу.

Особливим підрайоном кряжу є піщані арени в долині Сіверського Донця, де домінуюче положення серед деревних формацій належить сосновим деревостанам (Куп’янсько-Лиманський і Кремінський масиви). Кремінськи ліси, розташовані на кордоні Харківської, Луганської та Донецької областей, є південною межею тайгових видив рослин в України. Винятково рідкісна популяція сосни крейдяної (Лиманська та Святогірська арени) по праву належить до визначних зразків природної спадщини сучасної Донеччині. Проте ці борові тераси й досі знаходяться під жорстокими ворожими обстрілами. У НПП «Святі Гори», що був в окупації впродовж березня-вересня 2022 року, прямі влучання снарядів важкої артилерії, ракет і авіабомб зруйнували унікальні геологічні крейдяні утворення. Наразі знищено і пошкоджено близько 80 % лісових насаджень цього природного парку.

Ліс у різних його формах, типах і місцерозташуваннях забезпечує стабільність функціонування та розвитку всіх складових біоти лісостепових і степових ландшафтів. У південній частині Донеччини Донецький кряж переходить у Приазовську височину, що наразі є майже повністю розораною рівниною. Тут на схилах балок і в долинах річок виділяються фрагментарні залишки природної лісової рослинності. Однак загалом ця територія представлена штучними лісовими біогеоценозами, які мають захисно-меліоративне призначення. Унаслідок постійних бойових дій, а також поблизу лінії фронту ці лісосмуги зазнали катастрофічного руйнування й втратили понад 50 % своєї функціональності.

Довготривалі бойові дії на Сході України спричинили масове знищення рослинного покриву та викликали забруднення ґрунтів, водних ресурсів і повітря дрібнодисперсним пилом й важкими металами. Тисячі гектарів лісів залишаються потенційно небезпечними через нерозірвані боєприпаси, що унеможливлює базовий догляд за лісом і гасіння пожеж. Водночас втрата доступу науковців до багаторічних дослідних ділянок через мінну небезпеку блокує збір верифікованих даних і гальмує точне оцінювання динаміки локального біорізноманіття та стану ґрунтів, що ускладнює фіксацію шкоди довкіллю й подальшу реалізацію проєктів відновлення із урахуванням екологічних директив ЄС.

Пресслужба УкрНДІЛГА