Дослідження у природних і штучних дубових молодняках Лівобережного Лісостепу

Опубліковано: 2026-09-15

Сучасне лісове господарство функціонує в умовах зміни клімату, зростання антропотехногенного навантаження та трансформації природних екосистем. Водночас ліси мають виконувати екологічні, економічні й соціальні функції, забезпечуючи баланс у природокористуванні та сталий розвиток суспільства. За таких умов особливого значення набуває наукове обґрунтування відповідних лісогосподарських заходів, що базуються на даних довготривалих досліджень, проведених на стаціонарних багатоваріантних дослідних об’єктах.

Наявність декількох дослідних варіантів — що різняться за видом, способом та інтенсивністю рубок, методом і способами створення насаджень, складом і структурою деревостанів, видами садивного матеріалу, кількістю доглядів тощо — уможливлює порівняльний аналіз із контрольними ділянками та забезпечує накопичення уніфікованого набору даних. Це також дозволяє встановити причинно-наслідкові зв’язки між застосованими лісогосподарськими заходами та змінами показників росту культур, санітарного стану, видового складу, структури й стійкості насаджень тощо. Збереження існуючих стаціонарів, продовження систематичних спостережень та створення нових багатоваріантних дослідних об’єктів є необхідною умовою формування науково обґрунтованої, адаптивної та екологічно орієнтованої системи ведення лісового господарства.

Один із таких об’єктів було закладено в 2009 році під керівництвом професора Ткача В. П. з метою опрацювання способів і технологій переформування ослаблених порослевих дубових деревостанів, виключених із режиму головного користування, з орієнтуванням на їх насіннєве природне й штучне відновлення в умовах свіжої кленово-липової діброви шляхом проведення лісовідновних рубок різними способами: рівномірно-поступовим, групово-поступовим і смугово-поступовим.

Дослідну лісовідновну рубку було проведено в мішаному за складом і складному за будовою деревостані. Окрім дерев дуба звичайного та ясена звичайного, які характеризувалися найбільшими діаметрами, в складі деревостану зустрічалися липа серцелиста та клен гостролистий, значно молодші за віком і з меншими діаметрами. Дуб і ясен мали порослеве походження, а липа та клен – природне насіннєве. Таксаційні показники материнського деревостану: склад – 6Дз2Яз1Клг1Лпд; вік дерев дуба та ясена становив 85–100 років, а липи й клена – 50–60 років; середні висота й діаметр дуба сягали 23,7 м і 32,0 см відповідно; відносна повнота насадження – 0,8; запас – 350 м³·га^-1.

   

Дослід складається із 6 варіантів (кожен – по 1 га). Рубку рівномірно-поступовим і групово-поступовим способами було проведено за два прийоми, а смугово-поступовим способом – передбачено провести за чотири прийоми шляхом вирубування смуг завширшки 25 м (по 0,25 га). На варіанті, де рубку було проведено групово-поступовим способом, сформовано чотири «вікна» відновлення площею близько 250, 300, 500 і 750 м². Для сприяння появі природного поновлення проведено розрідження смуг завширшки до 10 м навколо сформованих «вікон» відновлення.

Три варіанти, на яких лісовідновну рубку проведено смугово-поступовим способом, орієнтовано на штучне лісовідновлення (створення лісових культур садінням сіянців із закритою та відкритою кореневою системою, а також висіванням жолудів), а один варіант – на природне відновлення лісу. Для цього проведено комплекс заходів зі сприяння природному відновленню дуба (видалення підліску, залишення «насінників», прокладання борозен, підсівання жолудів у місцях відсутності поновлення тощо).

За результатами чергових обмірів, проведених науковцями УкрНДІЛГА та ДП «Харківська ЛНДС», встановлено, що після проведення лісовідновних рубок рівномірно-поступовим, групово-поступовим і смугово-поступовим способами в комплексі із заходами сприяння природному відновленню, сформувалися оптимальні природні дубові молодняки, які характеризуються доволі значним біологічним різноманіттям і переважанням у складі дуба. Склад сформованих 11- та 17-річних молодняків залежно від варіанту – 6–8Дз1–3Клг1Яз, Лпд, Клп, що цілком відповідає складу корінного деревостану в умовах свіжої кленово-липової діброви.

Загальний вигляд 17-річного природного дубового молодняку, сформованого після проведення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом у комплексі із заходами сприяння природному відновленню

На трьох варіантах, де лісовідновну рубку проведено смугово-поступовим способом із подальшим штучним відновленням продовжуються дослідження з метою визначення успішності формування оптимальних дубових насаджень, створених на свіжих зрубах різними методами та видами садивного матеріалу – садінням сіянців із закритою та відкритою кореневою системою, а також висіванням жолудів.

Результати проведених чергових обліків свідчать, що показники росту (висота й діаметр) 17- і 11-річних культур, створених різними методами та видами садивного матеріалу практично не відрізняються (різниця за висотою й діаметром не перевищує 6 %). Проте культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, характеризуються вищою збережуваністю дуба в складі (87% для 17-річних культур і 91% для 11-річних культур), а культури, створені висіванням жолудів, – найкращою якістю стовбурів, але найнижчою збережуваністю дуба (74 і 79% відповідно). Це пов’язано передусім з пошкодженням і знищенням жолудів гризунами або дикими кабанами після їх висівання. Тому для забезпечення високої приживлюваності/збережуваності та успішного росту культур, створених висіванням жолудів, необхідно здійснювати певні охоронні заходи (огороджування ділянок, оброблення жолудів репелентами тощо).

Натомість відмічено суттєву різницю між показниками росту (висоти та діаметра кореневої шийки) у 5-річних культурах дуба, створених сіянцями із закритою та відкритою кореневою системою. Причому, найвищими показниками росту (висота – 2,2 м, діаметр кореневої шийки – 2,8 см і приріст за висотою – 63 см) характеризуються культури дуба, створені сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в контейнерах із агроволокна об’ємом близько 1400 см³, як порівняти з культурами, створеними також сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в пінополістирольних контейнерах із об’ємом комірки 530 см³, та сіянцями з відкритою кореневою системою. Так, різниця за висотою становить 12 і 24 %, діаметром кореневої шийки – 16 і 34 % та приростом за висотою – 16 і 31 % відповідно.

   

Проведення обмірів у штучних дубових молодняках 5-річного віку, створених сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в контейнерах з агроволокна (ліворуч), та 11-річного віку, створених висіванням жолудів (праворуч) після проведення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом

Проте, варто відмітити, що вже в 5-річному віці культури, створені сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними як в контейнерах з агроволокна, так і в пінополістирольних контейнерах, відповідають нормативам оцінки якості лісових культур при переведенні у вкриті лісовою рослинністю землі за висотою для першого класу якості, а культури, створені сіянцями з відкритою кореневою системою – для другого класу якості, тоді як норматив за віком становить 7 років. Але, навіть враховуючи доволі високі показники збережуваності дуба в культурах, створених сіянцями із закритою кореневою системою (92–95 %), за нормативом густоти головної породи ці культури відповідають лише третьому класу якості. Тому, зважаючи на доволі успішний ріст, високі показники приживлюваності культур до трирічного віку та показники збережуваності дуба в п’ятирічному віці, доцільним є зниження початкової густоти для культур дуба, створених сіянцями із закритою кореневою системою на 20–30 % від запропонованих схем розміщення садивних місць, зазначених у чинних нормативних документах з лісокультурного виробництва.

Загалом отримані результати дають підстави розглядати використання сіянців із закритою кореневою системою як перспективний технологічний прийом підвищення ефективності технологій штучного відтворення та формування більш продуктивних і стійких дубових насаджень у південно-східній частині Лівобережного Лісостепу України.

Проведені дослідження є складовою науково-дослідних робіт за бюджетними темами № 1 «Удосконалити систему заготівлі деревини з урахуванням ведення лісового господарства в умовах воєнних дій» (Держреєстрації 0125U001779) та №5 «Розробити систему лісокультурних заходів щодо лісовідновлення та лісорозведення, зокрема з використанням різних видів садивного матеріалу (з урахуванням воєнного впливу)» (№ Держреєстрації 0125U001775), замовником яких є Держлісагентство України.

Результати досліджень, проведених науковцями УкрНДІЛГА на цьому унікальному багатоваріантному дослідному об’єкті, враховано в  документах, що регламентують проведення лісовідновних рубок у лісах, виключених із режиму головного користування, та сприяють удосконаленню технології вирощування лісових культур сіянцями із закритою кореневою системою, затверджених НТР Держлісагентства України та рекомендованих до впровадження в лісогосподарську діяльність.

 

Відділи лісовідновлення та захисного лісорозведення;

лісівництва та економіки лісового господарства;

ДП «Харківська ЛНДС»