35 років тому, 23 серпня 1991 року, група народних депутатів внесла до будівлі парламенту блакитно-жовтий прапор. Нестандартного розміру (7 метрів 34 сантиметри завдовжки), із ще невизначеними за допомогою міжнародних стандартів кольорами, цей стяг став одним із головних атрибутів проголошення незалежності сучасної України — держави з тисячолітньою історією.
У серпні 2001 року в Києві, на Майдані, було встановлено Монумент Незалежності України. Його увінчує скульптура молодої жінки в традиційному вбранні, яка тримає гілку калини —найдавніший символ, що уособлює Батьківщину, безсмертя роду та незламність духу, а червоні ягоди калини — то уособлення стійкості і крові, пролитої за рідну землю.
Станом на серпень 2026-го захисники України вже понад дванадцять із половиною років зі зброєю в руках виборюють незалежність держави; за кожним кілометром кордону з країною-агресором — а це загалом 2295 км (1974 км суходолом і 321 км морем) — зруйновані долі й втрачені життя. Війна забирає найкращих, залишаючи глибокі рани в серцях наших родин. Український народ продовжує платити найвищу ціну за право вільно й без страху розмовляти рідною мовою та за можливість самостійно визначати власне майбутнє.
Наша земля, культура та історична пам’ять не підлягають ні продажу, ні обміну; вони становлять основу цінностей українців і слугують моральним щитом у боротьбі за єдність держави. Посічені в запеклих боях стяги залишаться одвічним нагадуванням про безмежну стійкість і мужність наших захисників та про незгасаючий біль утрати. Україна виборе мирне і суверенне майбутнє, відбудує кожен зруйнований дім, стане ще сильнішою та заможнішою, а синьо-жовтий прапор знову вільно майорітиме над кожним містом і селом, де живуть наші співвітчизники — із заходу на схід і з півночі на південь, від Сяну до Дону!

Пресслужба УкрНДІЛГА