Ялинова шишкова листокрутка – небезпечний шкідник насіннєвих плантацій!

Опубліковано: 2026-07-03

Пошкодження шишок комахами-фітофагами є однією з головних причин зниження ефективності насінництва хвойних порід у Європі. Особливо небезпечним видом є ялинова шишкова листокрутка (Cydia strobilella L., Lepidoptera: Tortricidae). Комаха розвивається на різних видах ялин (Picea spp.), але найбільшої шкоди завдає насіннєвим плантаціям ялини європейської (Picea abies (L.) H.Karst.) та ялини білої (Picea glauca (Moench) Voss)). Вид широко поширений в країнах Європи, Азії, Канаді та на півночі США. В Україні цей шкідник трапляється в природних ялинових насадженнях Карпат, а також на лісонасіннєвих плантаціях, де за сприятливих для нього умов може суттєво знижувати вихід повноцінного насіння.

Ялинова шишкова листокрутка розвивається в одному поколінні на рік. Дорослі особини – це дрібні метелики з розмахом крил 8–11 мм. Передні крила сірувато-коричневі з характерними сріблястими поперечними смугами, задні – світло-сірі з довгою бахромою. Літ імаго відбувається навесні, переважно під час цвітіння ялини. Самки відкладають поодинокі яйця між лусками жіночих шишечок у період запилення.

   

Дослідні дерева ялини європейської та зовнішній вигляд імаго ялинової шишкової листокрутки

   

Цвітіння ялини європейської та її шишки наприкінці весни

Личинки Cydia strobilella мають кремово-біле забарвлення та коричневу головну капсулу; вони проходять чотири личинкові віки розвитку й досягають довжини близько 10 мм. Молоді личинки ялинової шишкової листокрутки спочатку живляться насінням, знищуючи його повністю або частково. Наприкінці літа вони прогризають ходи до центральної осі шишки, де зимують, а навесні заляльковуються безпосередньо перед розпусканням бруньок. Частина популяції здатна перебувати у стані тривалої діапаузи протягом одного або навіть кількох років, що підвищує стійкість виду до несприятливих умов середовища. Крім того, більшу частину життєвого циклу личинки перебувають у центральній частині шишок і практично недоступні для контактних інсектицидів, що суттєво ускладнює боротьбу зі шкідником.

Основною ознакою пошкодження є руйнування насіння без помітних зовнішніх симптомів на ранніх етапах розвитку шишок. Згодом пошкоджені шишки передчасно розкриваються, а насіння сиплеться ще до заготівлі. Одна личинка може знищити 10–20 насінин, що становить до 30 % всього повноцінного насіння однієї шишки. За високої чисельності шкідника втрати врожаю можуть бути дуже значними, а на окремих насіннєвих плантаціях частка пошкоджених шишок разом із пошкодженнями, спричиненими іншими шишковими фітофагами, може сягати 80–90 %.

    

Личинка Cydia strobilella L. та її лялечка всередині осі шишки ялини

Для контролю чисельності Cydia strobilella застосовують комплекс заходів. Моніторинг здійснюють за допомогою феромонних пасток, які дозволяють визначати строки початку та піку льоту метеликів, а також шляхом обліку яєць і пошкоджених шишок. Також здійснюють профілактичні та санітарні заходи, зокрема:

Дослідження, проведені в Швеції та Канаді, показали, що застосування феромонних диспенсерів істотно знижує кількість самців у пастках і може зменшувати рівень пошкодження врожаю насіння. Водночас ефективність цього методу залежить від площі оброблення, густоти розміщення диспенсерів, чисельності популяції шкідника та міграції вже запліднених самиць із сусідніх необроблених ділянок.

З огляду на важливу роль насіннєвих плантацій у забезпеченні лісового господарства високоякісним садивним матеріалом, своєчасний моніторинг чисельності ялинової шишкової листокрутки, прогнозування її фенології та впровадження інтегрованих систем захисту є необхідними умовами підвищення ефективності насінництва ялини та збереження високої продуктивності лісонасінних плантацій.

Відділ ентомології, фітопатології та фізіології