Дослідження особливостей формування самосійних соснових молодняків на сільськогосподарських землях

Опубліковано: 2026-06-30

У Поліссі та Лісостепу впродовж останніх десятирічь через економічну недоцільність подальшого обробітку, віддаленість від інфраструктури та деградацію ґрунтів певні площі сільськогосподарських угідь (рілля, сіножаті, пасовища) втратили відповідність цільовому призначенню. На покинутих ділянках, поряд із лісовими масивами, природним шляхом формуються численні самосійні ліси. Враховуючи актуальність цього питання, науковці ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» проводять довготривалі дослідження особливостей формування самосійних соснових молодняків на землях, що раніше перебували в сільськогосподарському користуванні.

8-річні самосійні соснові молодняки на сільгоспугіддях

Переважаючою лісоутворювальною породою в лісовому фонді регіону є сосна звичайна. В результаті активних процесів природного поновлення на межі з сосновими лісовими масивами формуються здебільшого чисті самосійні молодняки з перевагою сосни звичайної із домішками інших деревних видів (берези повислої, груші звичайної, яблуні лісової тощо). Густота таких деревостанів залежить від відстані до материнських соснових насаджень. Найбільш ефективне самозалісення відбувається на відстані до 150 м з підвітряного боку західних вітрів, які переважають у регіоні. В умовах свіжих суборів і сугрудів середня густота соснових молодняків віком 5–27 років становить 2000–2800 екземплярів на 1 гектарі. На більшій відстані кількість самосійних дерев помітно зменшується й ростуть вони переважно біогрупами.

В самосійних лісах, що формуються на землях, що раніше перебували в сільськогосподарському користуванні, дерева розміщені нерівномірно та є диференційованими за віком і показниками росту в зв’язку з розтягнутим у часі періодом залісення. Це зумовлює формування різновікових сосняків на основі природних процесів поновлення.

У перші 10 років темпи росту самосійних сосняків є дещо сповільненими внаслідок конкурентного впливу трав’яної рослинності. У І класі віку формуються середньоповнотні деревостани І класу бонітету запасом 22–47 м³/га без ознак ослаблення.

У ІІ класі віку (11–20 років), після завершення змикання намету та формування типового лісового фітоценозу, темпи росту дерев сосни звичайної істотно прискорюються. В свіжому суборі на сільськогосподарських землях 13–23-річні природні сосняки з домішкою берези ростуть за І класом бонітету. Відносна повнота деревостану становить понад 1,0, а запас – 165–275 м м³/га, що є майже в 2,4 разу вищим, ніж запас повних соснових деревостанів природного походження. За таких умов санітарний стан молодняків погіршується внаслідок накопичення природного відпаду дерев нижчих ступенів товщини.

У самосійних соснових молодняках після повного змикання намету доцільно призначати рубки догляду для поліпшення умов росту та формування повноцінних деревостанів бажаного складу й форми відповідно до лісорослинних умов.

   

Високоповноті 23-річні природні сосняки, що сформувалися на землях, які раніше перебували в сільськогосподарському користуванні

Таким чином, самосійні соснові ліси на землях сільськогосподарського призначення формуються як повноцінні лісові екосистеми, придатні для подальшого господарювання. Вони потребують збереження, оскільки мають високий потенціал для збільшення лісистості регіону, а також екологічну цінність. Самосійні ліси, особливо на малоцінних і деградованих землях, забезпечують стабільність ландшафтів й накопичують значні ресурси для отримання деревини та недеревної продукції лісу, а також надають екосистемні послуги.

За результатами довгострокових спостережень науковцями ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» опубліковано узагальнюючу статтю щодо особливостей природних процесів самозаліснення сосною звичайною на  землях, що раніше перебували в сільськогосподарському користуванні, в умовах Східного Полісся та північно-східної частини Лівобережного Лісостепу.

 

Ігор Порохняч

канд. с.-г. наук, старший дослідник,

ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»