Європейський день парків: зберігаймо найкраще!
Опубліковано: 2026-05-25
Щорічно 24 травня в країнах Європи відзначають День парків. Зростання ролі заповідних територій є пріоритетом соціальної та культурної політики Європейського Союзу, а також важливою складовою ініціатив, спрямованих на боротьбу зі зміною клімату та втратою біорізноманіття.
Більшість європейських парків, зокрема й в Україні, мають статус ботанічних пам’яток природи. Створені в минулому як університетські сади або на території приватних садиб, ці зелені зони є зразками садово-паркового мистецтва та цінними «живими лабораторіями». Завдяки статусу природоохоронних і заповідних зон, в них збереглися вікові дуби, липи, в’язи, а також екзотичні види дерев і чагарників із різних континентів. Дендрарії при наукових та освітніх установах накопичують і систематизують колекції деревних рослин й проводять довготривалі дослідження з інтродукції та акліматизації нових видів.
Сад імені Тараса Шевченка (м. Харків), заснований у 1804 році як Університетський
Дендрологічний парк Державного біотехнологічного університету налічує понад 900 видів дерев і чагарників, із яких близько 80 % становлять інтродуценти (Харківська обл.)
Ландшафтні парки Слобожанщини, що нині є унікальними заповідними об’єктами, з часом набули вагомої наукової та соціокультурної ролі. Основою парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва «Тростянецький» на Сумщині є дібровний масив природного походження, де ростуть дуби віком 350 і більше років. На схилах різної крутизни, що збігають до штучних ставків, височіють ясени, липи, клени та в’язи. На початку ХХ століття лісівники для призупинення ерозії ґрунту засадили схили балки «Якубів яр» (колишнє русло річки Тростянець) сосною чорною австрійською, Веймута, звичайною, ялиною, березою тощо. Ці селекційні об’єкти, що є одними із найстаріших лісових культур штучного походження, мають високу наукову цінність для дослідження інтродукції й адаптації рослин в умовах перехідної, між Поліссям і Лісостепом, зони. Загалом у Тростянецькому дендропарку було висаджено понад 250 видів дерев і чагарників. На жаль, під час тимчасової окупації, насадження парку частково постраждали від бойових дій, а адмінбудівлю Краснотростянецького відділення УкрНДІЛГА, в якому зберігалися відповідні архівні документи та цінна наукова література, було знищено пожежею внаслідок обстрілів агресора.
Каскад із трьох штучних водойм, соснові насадження, закладені в 1904 р. на схилах балки «Якубів яр» і зруйнована адмінбудівля Краснотростянецького відділення УкрНДІЛГА в парку-пам’ятці садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Тростянецький» (Сумська обл.)
Ключову роль у збереженні біорізноманіття в регіоні відіграє Національний природний парк «Слобожанський», який є об’єктом Смарагдової мережі Європи та екоядром Галицько-Слобожанського екологічного коридору Екологічної мережі України. Понад 90 % території парку складають ліси: кленово-липові діброви природного походження, природні та штучно створені соснові ліси, вільхові та березові заболочені ліси, а також ділянки старовікових заплавних дібров. Ландшафти парку та представлена в ньому флора, що формується завдяки переходу від лісової до степової зони, створюють ідеальні умови для сезонних переміщень і розмноження багатьох видів птахів та диких тварин.
Лісові масиви у НПП «Слобожанський» (Харківська обл.)
Природні бори з сосною крейдяною (Pinus cretacea) ростуть виключно на ґрунтах із високим вмістом солей кальцію, зокрема, вапняку. Такі ґрунти широко представлені на Слобожанщині (зосібна в Харківській області) та в Приазов’ї. За період повномасштабного вторгнення в національному природному парку «Святі гори» та заповіднику «Крейдова флора» обстрілами та пожежами майже повністю знищено рідкісні насадження сосни крейдової. У лісах вздовж річок понівечено та посічено уламками снарядів дуби, деяким із яких від 200 до 600 років. Через значні руйнування ґрунтових і рослинних угруповань від бойових дій та численних фортифікацій відновлення унікальних територій у заповідниках північно-східного регіону України буде надзвичайно складним і тривалим. Крейдові екосистеми здатні до самовідновлення, однак за природних умов цей процес може тривати десятиліттями, оскільки кальцієфільні соснові ліси ростуть дуже повільно.
Краєвиди в національних природних парках «Святі гори» та «Гомільшанські ліси» (Харківська обл.)
Найімовірнішим сценарієм відновлення довкілля Слобожанщини може бути ревайлдинг, коли більшість екосистем відновлюються спонтанно. Однак для регіону, який значно постраждав від бойових дій, цей процес має свої особливості та обмеження. Через мінну небезпеку лісові масиви, що мають критично важливе значення для збереження біорізноманіття, перетворюються на зони підвищеного ризику та без ретельного розмінування становитимуть довгострокову загрозу для всього живого. Водночас необхідно враховувати хімічне забруднення ґрунтів і значне порушення їхньої структури, що може сприяти поширенню агресивних інвазійних видів та поступовій зміни місцевої флори.
Наразі на міжнародному рівні активно розвивається Смарагдова мережа, до якої також входять сотні об’єктів в Україні. Збереження екоядер, біологічних коридорів і буферних зон є пріоритетним природоохоронним напрямом для всіх країн-підписантів. Тож саме тому Федерація EUROPARC цьогоріч обрала слоган «United by Nature» (Об’єднані природою) та за підтримки науковців й активної екоспільноти наголошує на глобальній значущості екологічних зв’язків і на важливості транскордонної співпраці для збереження єдиної й безперервної мережі живих ландшафтів.
Пресслужба УкрНДІЛГА
Фото з відкритих джерел
