Радіоекологічні дослідження УкрНДІЛГА: від післяаварійного реагування до реабілітації радіоактивно забруднених лісів

Опубліковано: 2026-04-24

Вибух на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) 26 квітня 1986 року класифікується як ядерна катастрофа, що має максимальний 7-й рівень за Міжнародною шкалою ядерних і радіологічних подій (INES). Аварія спричинила найбільший неконтрольований викид радіоактивних речовин у навколишнє середовище. Впродовж перших десяти днів радіоактивний матеріал, що потрапив в атмосферу у вигляді струменя, та дим від пожежі широко поширювалися за напрямком вітру. Випадіння опадів, яке було найінтенсивнішим на території Білорусі, України та західної частини Росії, зафіксовано в більшості європейських країн, хоча загалом рівень забруднення там був помітно нижчим. Також певна кількість радіонуклідів була розсіяна по всій північній півкулі; у дуже невеликих кількостях вони були виявлені навіть в Японії та США.

Аварія на Чорнобильській АЕС призвела до радіоактивного забруднення понад 1,5 млн га лісів Полісся України. Найбільші площі забруднених лісів зафіксовано в Житомирській, Рівненській, Чернігівській і Київській областях. Тож дослідження науковців УкрНДІЛГА після аварії були спрямовані на вирішення комплексу проблем, пов’язаних із міграцією радіонуклідів у лісових екосистемах, а також на прогнозування подальшої радіоекологічної ситуації та стану лісових насаджень.

   

Дослідна мережа УкрНДІЛГА має три випробувальні радіологічні лабораторії, які вже впродовж 40 років проводять аналіз радіаційного стану лісів України, а також здійснюють оцінювання можливих ризиків від пожеж та інших чинників радіаційної небезпеки.

Так, випробувальна радіологічна лабораторія в складі ДП «Клавдієвська лісова науково-дослідна станція» (колишній Клавдієвський дослідно-виробничий селекційно-насінневий лісгоспзаг) була заснована в 1986 році. Для вивчення та прогнозування міграції нуклідів у лісових екосистемах було закладено низку стаціонарних об’єктів поблизу аварійного реактора та на певних відстанях від нього. Основним завданням досліджень було визначення принципової можливості надходження найбільш біологічно значущих радіонуклідів (цезію¹³⁷ і стронцію⁹⁰) до ґрунтових вод. Одночасно з вивченням вертикальної міграції радіонуклідів визначали їх перерозподіл за елементами ландшафту (друга борова тераса, прирусловий вал, заплави тощо). Незалежно від типу ґрунту, основний вміст радіонуклідів залишається в підстилці (торфі) та у верхньому 5-сантиметровому шарі ґрунту. У дерново-слабопідзолистих ґрунтах (основний тип ґрунтів району досліджень) найбільшу швидкість міграції виявив цезій-137, меншу – рутеній-106, слабку – церій-144. Було доведено відсутність міграції радіонуклідів із ґрунту до ґрунтових вод. Актуальним питанням також було вивчення особливостей впливу радіаційного випромінювання на ріст насаджень, стан і стійкість лісових екосистем. На пробних площах, закладених поблизу аварійного реактора, оцінювали пошкодження органів дерев, фітомасу, приріст лісових насаджень.

   

   

Попри те, що на даний час Чорнобильська AEC перебуває в режимі зняття з експлуатації, під час російської воєнної агресії проти України реактор несе значну небезпеку через ризик пошкодження цілісності укриття та пожеж, спричинених бойовими діями. Зокрема, переміщення бойової техніки у 2022 році зумовило підняття в повітря значної кількості радіоактивного пилу, а подальші військові дії та детонація боєприпасів викликали масштабні пожежі в зоні відчуження, забруднюючи радіоактивними частками довкілля. Тому з метою виявлення спалахів радіоактивного забруднення фахівці випробувальної радіологічної лабораторії ДП «Клавдієвська ЛНДС» щоденно проводять радіологічний контроль повітря.

У 1987 році в Поліському філіалі УкрНДІЛГА також була заснована вимірювальна радіологічна лабораторія, оснащена сучасними на той час приладами для визначення питомої активності радіонуклідів у ґрунті, деревній і недеревній продукції лісу. Згодом було сформовано наукову лабораторію радіоекології лісу, яка стала ключовою в системних дослідженнях постчорнобильських екосистем. У межах виконання науково-дослідних тем, починаючи з 1990-х років, було закладено мережу постійних пробних площ, на яких здійснюються безперервні багаторічні спостереження (тривалістю близько 35 років). Основна увага приділяється вивченню міграції радіонуклідів у системі «ґрунт–рослина», зокрема накопиченню Cs¹³⁷ і Sr⁹⁰ у деревній продукції основних лісоутворювальних видів, а також у дикорослих ягодах, лікарських рослинах і грибах. Поліський філіал УкрНДІЛГА здійснює детальні обстеження лісів зони безумовного (обов’язкового) відселення з метою розроблення комплексу заходів з їхньої реабілітації. Отримані дані є основою для прийняття управлінських рішень щодо можливості й умов ведення лісового господарства. На сьогодні радіологічна ситуація в лісах Житомирщини характеризується переходом до відновлювального періоду. Його ключовими ознаками є домінування кореневого шляху надходження радіонуклідів у рослини, формування квазірівноважного стану Cs¹³⁷ в системі «ґрунт–рослинність», а також зростання ролі ландшафтно-геохімічних факторів у процесах міграції радіонуклідів трофічними ланцюгами.

      

Із урахуванням сучасних викликів  науковцями Поліського філіалу в останні роки розроблено низку науково-методичних документів, зокрема: зонування території лісового фонду України за щільністю радіоактивного забруднення; кількісну оцінку допустимих рівнів забруднення ґрунтів для заготівлі лісової продукції; рекомендації щодо ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення. Діяльність Поліського філіалу у сфері радіоекології поєднує фундаментальні дослідження та прикладні рішення, спрямовані на відновлення лісових екосистем та поступове зняття обмежень на ведення лісогосподарської діяльності й відновлення виробництва безпечної продукції.

У ДП «Новгород-Сіверська лісова науково-дослідна станція» з 1991 року діє відомча акредитована випробувальна радіологічна лабораторія, спеціалізована також і на наданні послуг із визначення вмісту радіонуклідів (із відповідними сертифікатами) в деревині та продукції з неї, яка виробляється в Сумській і Чернігівській областях та реалізується як на внутрішньому ринку, так і за межами України. Враховуючи міграцію радіонуклідів у лісових екосистемах із акумулюванням їх живими організмами, проблема радіологічного контролю з метою обмеження дози опромінення населення залишається актуальною.

   

Прогнозування змін у лісах зони відчуження й наразі є актуальною проблемою, в умовах воєнного часу радіоекологічний моніторинг набуває особливого значення. Ліси Полісся України мають високий ризик щодо впливу чинників природного й антропогенного походження.

Порушення сталості лісових екосистем можуть спричиняти вторинний перерозподіл радіонуклідів і зниження продукування лісами численних екосистемних послуг. Тож наразі варто відновити галузеву систему радіаційного контролю лісової продукції. Стосовно лісів, які ростуть на ділянках із різним ступенем радіоактивного забруднення, необхідно внести відповідні зміни й уточнення до законодавчої та нормативно-правової бази, що регулює господарську діяльність в них. Також на сьогодні стратегічно важливим завданням є створення сучасного електронного банку даних радіоекологічного стану лісів країни, що забезпечить інтеграцію результатів багаторічних досліджень, підвищить ефективність моніторингу та сприятиме прийняттю відповідних обґрунтованих господарських рішень. Реалізація запропонованих заходів сприятиме ефективнішому запровадженню принципів сталого розвитку лісів і наближеного до природи лісівництва на радіоактивно забруднених землях.

 

Поліський філіал УкрНДІЛГА,

ДП «Клавдієвська ЛНДС»,

ДП «Новгород-Сіверська ЛНДС»