Небезпечні шкідники лісових і садово-паркових насаджень

Опубліковано: 2026-04-21

У Державному біотехнологічному університеті на кафедрі лісових культур, меліорацій та садово-паркового господарства 16 квітня відбулася гостьова лекція «Небезпечні шкідники декоративних та основних лісотвірних порід України». Доповідачем виступив в.о. завідувача відділу ентомології, фітопатології та фізіології УкрНДІЛГА, кандидат с.-г. наук, старший дослідник Юрій Скрильник. Лекцію було організовано для здобувачів вищої освіти спеціальностей «Лісове господарство» та «Садово-паркове господарство», а також викладачів факультету лісового господарства, деревооброблювальних технологій та землевпорядкування.

   

Породна структура лісів України представлена понад 30 деревними видами, найпоширенішими серед яких є соснові ліси (близько 35 % загальної площі), а також дубові й букові (разом приблизно 37 %), що домінують у різних природних зонах, від Полісся до Українських Карпат. Тож під час заходу було розглянуто найбільш небезпечні інвазійні й аборигенні види шкідників, які пошкоджують хвою, листя, шишки, насіння, плоди та деревину зокрема цих лісотвірних порід.

Слухачам лекції було представлено широкий перелік небезпечних шкідників, серед яких соснові пильщики, короїди: типограф, шестизубий і верхівковий, великий сосновий довгоносик, чорний сосновий вусач, жолудевий довгоносик, жолудевий бластобазис, березовий і багатоїдний короїди, березовий рогохвіст, великий ясеновий лубоїд, двокрапкова вузькотіла златка, ясенова смарагдова вузькотіла златка, ясеновий пильщик, дубовий і грушевий мереживні клопи, дубовий блошак, липова мінуюча міль, в’язовий листоїд, тополевий галовий кліщ, туєвий короїд, кипарисова златка, жовто-бурий мармуровий клоп, самшитова та шишкова вогнівки, сосновий насіннєвий клоп, сосновий похідний шовкопряд, соснова бура попелиця, пагонов’юн зимуючий й інші небезпечні види.

    

   

    

Особливу увагу було приділено шкідникам туї західної, скельного ялівцю, ялини, ялиці, самшиту вічнозеленого, сосни звичайної, дуба звичайного, ясена, берези повислої, клена звичайного, липи дрібнолистої, в’яза, тополі та вільхи. Для кожної деревної породи було висвітлено найбільш небезпечні шкідники, типові ознаки пошкоджень, особливості біології та життєвих циклів. Окремо було акцентовано на поширенні нових інвазійних видів комах у зв’язку зі зміною клімату, зокрема на території Харківської області, й визначено потенційні ризики для декоративних насаджень, лісових культур і міського озеленення.

Захід завершився жвавим обговоренням, під час якого студенти та викладачі отримали відповіді на актуальні запитання, а також практичні рекомендації щодо захисту декоративних і лісових насаджень. Презентаційні матеріали супроводжувалися авторськими фотографіями Юрія Скрильника, які дозволили наочно продемонструвати симптоми пошкодження рослин, зовнішній вигляд шкідників на різних стадіях розвитку й особливості їх поширення.

Відділ ентомології, фітопатології та фізіології