Досліджено вплив режимів вирощування штучних соснових насаджень на фітомасу стовбура

Опубліковано: 2025-07-28

На тлі світового енергоресурсного дефіциту та погіршення екологічної ситуації необхідно приділяти максимальну увагу фітомасі лісів як найбільшому й основному вугледепонуючому елементу на суші. Серед лісогосподарських заходів, які впливають на зміну фітомаси та акумуляцію вуглецю деревостанами, важливою ланкою є рубки догляду за лісом. Питання щодо впливу рубок догляду на якість деревини завжди є актуальним у лісівничій практиці.

Однією з найбільш досліджених властивостей деревини є її щільність, яка дає чітке уявлення про механічні властивості деревини, характеризує її масу та є одним із важливих показників якості деревних матеріалів. Більшістю дослідників відзначається, що з поліпшенням умов зростання відбувається збільшення приросту, тому є можливим створення високопродуктивних культур, які не поступаються за своєю якістю природним насадженням. У посушливих степових умовах України слід застосовувати такі способи догляду за лісом, які мінімізують зниження якості деревини, тобто сприяють збільшенню радіального приросту, не знижуючи щільність деревини сосни.

Науковцями відділу лісівництва та економіки лісового господарства УкрНДІЛГА досліджено якісні показники компонентів фітомаси стовбура штучних насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різних режимів вирощування в Лівобережному Степу України. Дослідження проводили в середньовікових штучних соснових насадженнях на двох стаціонарних дослідних об’єктах, розташованих в Ізюмському пристеповому бору в північній частині степової зони України. Досліди було закладено в 60-х роках ХХ ст. під керівництвом старшого наукового співробітника лабораторії лісівництва канд. с.-г. наук Ірини Борисівни Шинкаренко.

Дослідження здійснювали через 8 років після проведення в сосняках прохідних рубок. Для оцінювання показників щільності компонентів фітомаси стовбура з модельних дерев відбирали дослідні зрізи. Надалі за допомогою відібраних зразків проводили оцінювання природної та базисної щільності компонентів фітомаси стовбурів сосни (локальна природна щільність, локальна базисна щільність, середня природна щільність та середня базисна щільність деревини стовбурів, кори стовбурів і деревини в корі стовбурів).

Встановлено, що провідними чинниками, які впливають на щільність деревини, є трофність і зволоженість умов місцезростання. Суттєва відмінність в базисній щільності спостерігається між варіантами за трофністю та вологістю між типами лісорослинних умов свіжого субору (В₂) і сухого бору (А₁). Серед густих деревостанів в умовах А₁ порівняно з В₂ середня базисна щільність деревини є більшою на 18 %, а серед зріджених – на 8 %; кори – на 30 і 46 %, а деревини в корі – на 18 і 19 % відповідно.

Різні варіанти досліду – загущений деревостан (густота – 2700 дерев на 1 га) та деревостан після проведення рубок догляду сильної інтенсивності (густота – 1560 дерев на 1 га); тип лісорослинних умов – А₁

Результати проведених досліджень слід використовувати для вдосконалення нормативної бази з ведення лісового господарства, зокрема, правил рубок у лісах. Так, у степових посушливих кліматичних умовах України в сухому бору та свіжому субору в штучних соснових насадженнях доцільним є проведення в молодому віці рубки догляду сильної інтенсивності лінійним або лінійно-селективним способами, а в середньовікових насадженнях – першої прохідної рубки сильної інтенсивності (до 30 % за запасом) селективним способом. Для подальшого росту варто залишати на 1 гектар 1,5–0,7 тис. дерев. Такі режими вирощування соснових насаджень сприяють збільшенню їхніх середніх висот та діаметрів, поліпшенню стійкості до фізичних навантажень і не впливають на погіршення якості деревини, не знижуючи при цьому її щільність. Більш детально з результатами проведених досліджень можна ознайомитися у відповідній статті.

Відділ лісівництва та економіки лісового господарства