Комплексні дослідження ґрунтового покриву на берегах Салтівського водосховища у ДП «Вовчанське лісове господарство»

Опубліковано: 2023-10-11

У межах виконання науково-дослідних робіт співробітниками лабораторії лісового ґрунтознавства були проведені комплексні (натурні та аналітичні) дослідження ґрунтового покриву в Старосалтівському лісництві ДП «Вовчанське ЛГ» на правому та лівому берегах Салтівського водосховища. У натурних дослідженнях брали участь старший науковий співробітник відділу лісовідновлення та захисного лісорозведення П. Б. Тарнопільський і провідний науковий співробітник відділу лісівництва та економіки лісового господарства, канд. с.-г. наук О. М. Тарнопільська.

Місце закладання ґрунтових розрізів обирали, керуючись принципами репрезентативності та однорідності лісової ділянки. Якість ґрунтів оцінювали за стандартизованими методиками, використовуючи показники ґрунту, такі як: гранулометричний склад, вміст гумусу та рухомих форм нітрогену (азоту), фосфору та калію, кислотність, іонно-сольовий склад водного витягу, а також морфологічні ознаки.

Визначено, що ґрунтовий покрив ділянки у кварталі 38, виділі 8, представлений сірими лісовими ґрунтами на лесових породах із високим лісорослинним потенціалом, формує здебільш свіжі грудові місцезростання (D₂) з продуктивними ясенево-дубовими деревостанами.

Гранулометричний склад ґрунту варіює в межах від середньосуглинистого у верхній і нижній частинах профілю до важкосуглинистого у середній частині. Загальна потужність гумусованого шару сірого лісового ґрунту становить 58 см. Вміст рухомих форм нітрогену, фосфору та калію (NPK) має типовий для сірих лісових ґрунтів розподіл за профілем, та є цілком достатнім для формування продуктивних ясенево-дубових деревостанів.

Ґрунтовий покрив ділянок у кв. 19, вид. 17 та кв. 21, вид. 8 представлений дерновими опідзоленими піщаними ґрунтами. Ділянки розташовані на різних елементах рельєфу, через що досліджені ґрунти мають деякі особливості. Ґрунти на ділянці у кв. 19 виявляють ознаки давнього оглеєння, а у кв. 21 – ознаки сучасної дефляції.

       

Гранулометричний склад ґрунтів у верхній частині профілю складений зв’язними пісками, у нижній – супісками. Унаслідок піщаного складу дернові опідзолені ґрунти характеризуються значно нижчою загальною гумусованістю, ніж досліджені сірі лісові суглинисті ґрунти. Потужність гумусованого шару коливається в межах від 10 до 18 см, вміст гумусу класифікується як «дуже низький», особливо на ділянці, де спостерігаються процеси дефляції. Водночас залягання на глибині 65 см похованого ґрунту з підвищеним вмістом гумусу, дещо врівноважує лісорослинний потенціал обох досліджених ділянок, які формують перехідний тип лісорослинних умов В₂-С₂.

Загальна забезпеченість досліджених дернових опідзолених ґрунтів рухомими сполуками основних елементів живлення – нітрогеном, фосфором, калієм через незначну вбирну здатність піщаних часток є невисокою, водночас, цілком достатньою для формування продуктивних насаджень типового оліготрофу – сосни звичайної.

Реакція ґрунтового водного розчину лісових ґрунтів на всіх досліджених ділянках Старосалтівського лісництва не залежить від їхнього генезису та є доволі подібною, коливаючись у вузькому діапазоні значень рН 5,1–6,2, тобто від кислої до слабокислої. Такий рівень кислотності є доволі сприятливим для більшості лісоутворювальних деревних видів і не лімітує їхню продуктивність, як і рівень засолення, за яким досліджені ґрунти віднесено до категорії «незасолені».

Таким чином, проведені дослідження підтверджують можливість формування на досліджених ділянках високопродуктивних ясенево-дубових і соснових деревостанів, зберігаючи біорізноманіття лісів регіону.

                                                                                        

В.о. завідувача лабораторії лісового ґрунтознавства,

д-р с.-г. наук, с.н.с. С. П. Распопіна