Облікові роботи з визначення збереженості дослідних посівів сосни звичайної

Опубліковано: 2023-09-23

Фахівці наукового підрозділу Клавдієвської лісової науково-дослідної станції розпочали облікові роботи щодо визначення збереженості дослідних посівів сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Саджанці були вирощені на території Старопетрівського лісництва  в спеціально облаштованих коробах із насіння, зібраного на  насіннєвих плантаціях різних типів. Зокрема:

• на клонових насіннєвих плантаціях 1976–1982 рр.;

• на клонових насіннєвих плантаціях 1990–1991 рр., створених з кращих за урожайністю та ростом клонів плюсових дерев;

• на популяційно-клоновій насіннєвій плантації 2009 р., створеній із живців дерев генетичного резервату сосни;

• на родинно-клоновій насіннєвій плантації 2010 р., створеній із живців дерев-кандидатів у плюсові, відібраних у родинах плюсових дерев 30-річного віку;

• на родинно-насіннєвій плантації 2011 р.

Шишки на насіннєвих плантаціях були заготовлені в лютому 2023 року. В лабораторних умовах було проведено контрольні обміри шишок. Всі зразки шишок у 2–3 повтореннях (по 30 шт.) були висушені в термостаті за температури 40–45°С. Після сушки було проведено визначення повнозернистості насіння. Найвищий показник повнозернистості (94 %) був отриманий із 32-річної насіннєвої плантації II покоління. Лабораторна схожість насіння знаходилася в межах 96–100%, а енергія проростання становила 93–100 %. Зразки насіння були висіяні  у квітні 2023 р.

При проведенні контрольних обліків ґрунтова схожість насіння коливалася в межах 66–97 %, а збереженість становила 62–93 %. Найвищий показник збереженості (91 %) відзначено у сіянців, вирощених із насіння, зібраного на родинно-клоновій плантації 2010 року створення, а також на родинній насінній плантації 2011 року створення. Показник збереженості цих сіянців сягає 90,8 %.

Результати облікових робіт вказують на високу якість насіння, отриманого на зазначених насіннєвих плантаціях II покоління. Таким чином, для вирощування садивного матеріалу з високими посівними якостями для використання в подальшому лісовідновленні в першу чергу необхідно використовувати насіння з цих плантацій.

Старший науковий співробітник ДП «Клавдієвська ЛНДС»

Г. А. Шлончак